З якими проблемами можуть зіткнутися іноземці в Україні?
За останні п'ять років українські сурогатні матері народили понад 4 000 дітей для іноземців. Основним аргументом на користь України як країни для народження дитини від сурогатної матері є відносна дешевизна процедури.
Найболючішим обманом для батьків є відсутність генетичного зв'язку між ними та дитиною, народженою сурогатною матір'ю. У 2019 році китайська пара Лі Вей і Дай Цісюй зіткнулася з подібною ситуацією. Дівчинка, народжена сурогатною матір'ю, виявилася її рідною дочкою. А за китайським законодавством для визнання факту народження потрібен доказ у вигляді аналізу ДНК. Щорічно відбувається щонайменше десять подібних випадків.
Однією з поширених проблем є також недотримання сурогатною матір'ю здорового способу життя під час вагітності. У результаті народжується дитина з фізичними та/або психічними відхиленнями. Ба більше, сурогатна мати іноді опиняється в невідповідних умовах не зі своєї вини. Низка агентств вимагає, щоб сурогатна мати проживала останні місяці вагітності в безпосередній близькості від клініки. Житло не завжди винаймається на належних умовах.
Як ви можете захистити себе від шахрайства?
Якщо проблема вже виникла, необхідно подумати про те, яку компенсацію можна отримати. І це питання вирішується в консультації з юристом.
Оптимально, коли один юрист повністю супроводжує процедуру сурогатного материнства з моменту підписання договору. Тоді він зможе одразу знайти в умовах необхідний пункт про відповідальність сторони за недотримання умов.
Як правило, у договорі прописано відповідальність за недотримання умов.
Наприклад, одна з пар оплатила майбутній сурогатній матері дороге медичне обстеження перед підсадкою ембріонів. Але після обстеження жінка повернулася додому і відмовилася продовжувати процедуру. Згідно з умовами попереднього договору, суд зміг стягнути компенсацію витрат, понесених біологічними батьками.
Подібний алгоритм можна використовувати для захисту себе в разі інших зловживань з боку сурогатної матері. Наприклад - якщо сурогатна мати "зникає" з поля зору, отримавши перший платіж від своїх клієнтів. Головне - не платити такий внесок "в конверті", щоб у суді можна було довести факт передання грошей.
Суррогатна мати також може захистити себе від різноманітних нечесних дій з боку клієнтів або недотримання умов з боку клініки/агентства. Йдеться про судові позови, де головним аргументом є наявність відповідних зобов'язань у договорі.
Правові аспекти сурогатного материнства ґрунтуються на законодавчих нормах нашої країни та на договорі, укладеному між сторонами перед процедурою. Проблеми та скандали у сфері сурогатного материнства виникають через прогалини в законодавстві та відсутність механізмів притягнення порушників до відповідальності.
Сурогатне материнство в Україні: закон
Окремого закону про сурогатне материнство не існує. Спроба ухвалити його була зроблена Верховною Радою 2012 року. Але на закон наклав вето президент Віктор Янукович. Більше подібних спроб не робилося.
Якщо розглядати галузі права, то сурогатне материнство належить до сімейного права. Основні положення закону в цій сфері:
- П.2 ст.123 Сімейного кодексу України: "У разі перенесення ембріона людини, зачатого подружжям у результаті застосування ДРТ, в організм іншої жінки, батьками дитини є подружжя".
- Пункт 7 статті 281 Цивільного кодексу України: "Повнолітня жінка має право за медичними показаннями на проведення їй ДРТ".
- Постанова Кабінету Міністрів України № 787 "Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні" від 09.09.2013 р.
Постанова № 787 визначає умови застосування сурогатного материнства:
- наявність медичних показань для особи (осіб), в інтересах якої (яких) проводиться процедура;
- подружжя (або один із майбутніх батьків) повинні мати генетичний зв'язок із дитиною;
- сурогатна мати не повинна мати прямого генетичного зв'язку з дитиною. В Україні дозволено тільки гестаційне сурогатне материнство (сурогатна матір вважається "гестаційним кур'єром");
Правові аспекти сурогатного материнства в Україні
Україна де-факто є країною так званого "комерційного сурогатного материнства". Законодавча база містить мінімум обмежень для проведення процедури, як для громадян України, так і для іноземців.
Заборони наступні:
- Відсутність медичних показань у біологічної матері, тобто здатності завагітніти, виносити плід і народити самостійно.
- Генетичне (часткове) сурогатне материнство - наявність генетичного зв'язку між жінкою і плодом, який виношується (з використанням яйцеклітини сурогатної матері).
- Участь у програмі як генетичних батьків неодружених пар і самотніх людей, які не перебувають у шлюбі, у програмі в якості генетичних батьків.
- Участь у програмі як сурогатної матері жінки, яка не відповідає певним медичним вимогам (вік, стан здоров'я, наявність дитини).
Якщо розглядати правове регулювання сурогатного материнства у світі, то існують різні підходи до цього питання.
Не можна сказати, що відсутність окремого закону або надмірно ліберальний підхід до юридичних аспектів сурогатного материнства є основними причинами проблем і гучних скандалів. На думку експертів, допомогти можуть такі кроки:
- введення адміністративної та кримінальної відповідальності за зловживання у сфері ДРТ;
- регулювання всіх аспектів лікування безпліддя в нашій країні не тільки у громадян України, а й у іноземців;
- введення в законодавство понять "сурогатне материнство" та "безпліддя".
Чи потрібні нотаріальні документи для сурогатного материнства?
Пункт 6.11 Порядку № 787 містить перелік документів, необхідних для проведення процедури. До цього переліку входить "нотаріально засвідчена копія письмового спільного договору між сурогатною матір'ю та жінкою (чоловіком) або чоловіком (дружиною) ".
На додаток до документа про укладення договору про сурогатне материнство необхідні такі документи:
- Заява пацієнта (подружжя) на використання допоміжних репродуктивних технологій, тобто застосування до них процедури сурогатного материнства.
- Заява сурогатної матері на участь у програмі сурогатного материнства та сурогатній програмі.
- Нотаріально засвідчена заява (згода) сурогатної матері на виношування ембріона біологічних батьків.
- Нотаріально завірена згода чоловіка сурогатної матері на участь його/її дружини в процедурі сурогатного материнства
- Нотаріально завірений договір про сурогатне материнство (договір сурогатного материнства), про який писалося раніше.
- Нотаріально завірена заява (згода) сурогатної матері із зазначенням подружжя (біологічних батьків) як батьків дитини.
- Довідка акредитованої медичної установи про застосування допоміжних репродуктивних технологій та генетичну спорідненість дитини з одним із подружжя (біологічних батьків).
Такий договір є основним нормативним актом, на підставі якого здійснюється сурогатне материнство, документи з пакета договору мають допоміжне значення. Правильно складений договір - це гарантія мінімізації юридичних ризиків як для сурогатної матері, так і для біологічних батьків. Складати/аналізувати такий договір повинен досвідчений юрист!
На додаток до загальноприйнятих умов експерти рекомендують включити до договору форс-мажорні події та непередбачувані обставини:
- Викидень, мертвонародження, переривання вагітності за медичними показаннями.
- Рзірвання шлюбу біологічними батьками, смерть одного з батьків.
- Погіршення здоров'я матері під час вагітності.
- Народження двійні/трійні.
- Народження дитини з вадою розвитку, яка не могла бути діагностована в пренатальний період і яка не пов'язана з порушенням сурогатною матір'ю рекомендованого способу життя.
- Юридично в такому договорі беруть участь виконавець (сурогатна мати) і замовники (біологічні батьки). Виконавець зобов'язується виносити, народити і передати дитину замовникам. Замовники зобов'язуються утримувати сурогатну матір під час вагітності, компенсувати її витрати (статті витрат прописуються в договорі), а потім виплатити їй винагороду.
Основні статті витрат сурогатної матері, які мають бути прописані в договорі, такі:
- медична підтримка;
- закупівля продуктів харчування, вітамінів, ліків, спеціального одягу для вагітних;
- тимчасовий переїзд в інше місце проживання для збереження конфіденційності (необов'язково).
Контракт про сурогатне материнство має містити розділ про відповідальність сторін за невиконання своїх зобов'язань. Наприклад, вказуються штрафні санкції.
